Королева вулика: Флора Грін (ua)

*шапка клікабельна.

Відбираємо

Передмова: мама
1.1. Ервін + Флора = ?

Порахуємо

UA: Привіт усім, хто зазирнув у цю тему. Так склалося, що я без форуму мені дуже важко. Я сумую по вам і можливості писати не лише щось собі у стіл, а і всілякі всраті історії з 4-ки.

Чому саме українською? Бо мій головний письменницький задум потребує високого рівня володіння державною мовою, ну і, звичайно, тому що я її дуже люблю

Щодо моїх старих проєктів, я повернусь до них, як тільки прокачаю мову настільки, що зможу писати російською без втрат для української.

А до того часу я буду розважати себе і вас тут. Дякую за розуміння

RU: Привет всем, кто заглянул в эту тему. Так сложилось, что без форума мне очень сложно. Я скучаю по вам и возможности писать не только что-то себе в стол, но и всякие всратые истории из 4-ки.

Почему на украинском? Потому что моя главная писательская задумка требует высокого уровня владения государственным языком, ну и, конечно, потому что я его люблю.

Что касается старых проектов, я вернусь к ним, как только прокачаю язык настолько, что смогу писать на русском без потерь для украинского.

Традиционно: можете не париться касательно комментариев. Я понимаю, что с ними могут быть сложности и не обижусь.

А пока я буду развлекать себя и вас тут. Спасибо за понимание.

P.S. Создание темы на украинском согласовано с руководством форума.​

Qarpa — Баби Круті Чуваки

vBulletin [media]

 

Viburnum, Ничего себе, вот это сюрприз!! Очень рада видеть тебя и все, что ты сюда принесешь, на каком бы языке оно ни было Флора такая красотка и характер у нее капец интересный, уже жду всяких всратеньких ситуаций от Непостоянного Параноика
Удачи в игре, буду очень ждать на почитать, ведь у красоты нет языка!!

 

Ого! Очень интересно!!! С открытием))) Может быть и я читая твои отчеты выучу украинский, а то у меня с ним к сожалению все туго

Королева очаровательна. Она совсем пока что не видится мне матерью 60 детей, больше похожа на тинейджера! Будет интересно посмотреть как будут развиваться события в дальнейшем!

 

Vaterline, ED_SMITH, спасибо за поддержку, дамы. На самом деле, я долго сомневалась, но потребность писать расслабления ради возобладала.

Мне очень приятно это слышать. На комменты постараюсь отвечать на русском, чтобы хоть в них было что-то понятно.

ED_SMITH, а тобі українською. Бо будемо прокачувати мову.

Все правильно. Вона, по-суті, такою і є, але маются певні нюанси.

 

Ця історія почалась у звичайнісінькому маленькому містечку, розташованому посеред засушливої помаранчевої пустелі...​

Ну гаразд, гаразд, не в такому вже і звичайному, але ж по-справжньому гостинному.

Не вірите? Приїжджайте і переконайтесь самі.

«Стренджервіль та його незмінний харизматичний мер завжди ради новим мешканцям і туристам».​

Схвильована Флора зім'яла у вологій долоньці новеньку, смердючу друкарською фарбою брошурку. А хмара? Як бути з тією чортовою тришаровою хмарою, що зі вчорашнього вечора затуляє собою половину неба?

Як ти могла забути закрити за собою двері, зелена дурепа?

Сотні років життя пліч-о-пліч та нелегкі долі рідних сестер навчили дівчину, що до розмови з Матір'ю краще вилаяти себе всіма можливими способами. Тоді у тебе з'явиться хоча б примарний шанс уникнути справедливого, але, як правило, жорсткого покарання.

Особливо, якщо ти наймолодша та найулюбленіша з доньок.​

Та хіба вона могла уявити, що приготувала їй роздратована королева?

— Ні! Я не хочу, не буду! — Флора волала так, що ризикувала розбудити усіх міцно сплячих у залізобетонних бункерах конспірологів. — Вони огидні!

Злі непрохані сльози капали на холодну металеву підлогу колишньої лабораторії.

— Флоро, дитинко, пробач. Тобі здалось, що то було прохання?​

Матір Матерів розправила велетенські пелюстки.

«Ну всьо, капець», — тільки і встигла подумати про себе дівчина перед тим, як втратити рівновагу і гепнутись на землю.​

— Маму треба слухати, салатику, вона поганого не порадить.

— Ну-у-у чому?! — хникала знерухомлена Флора, гадаючи, що краще було, як ії брати, залишитись закритою брунькою у сухому ґрунті, аніж мати справу з представниками потворної людської раси. — Чому саме я?!​

— Бо ти найрозумніша за усіх свої сестер, квітонько, — згадуючи, як вона майже не завалила найважливішу для сім'ї місію через незакриті двері, Флора зрозуміла, що Мати налаштована серйозно. — А зараз перестань рюмсати, та уважно прослухай інструкцію, я не буду повторювати двічі.

Засмучена дівчина стояла у дверях лабораторії, бездумно копирсаючись босими ногами у синьо-фіолетовій рослинності.

«З хмарою ми розберемось, а ти, мій огірочок, маєш зробити так, щоб майбутнім багатодітним йолопам не було коли згадувати про стренджервільську таємницю. І дивись-но не закохайся, бо я вас знаю».​

«Та яке там кохання, мамо?» — Флора в останнє за сьогодні хлюпнула носом і вирушила приміряти мерзенне людське маскування.​

​

 

Можно и ни, я секу, но не балакаю

Боже, как я кричала! Вот я понимаю, Флорка влипла так влипла

Особенно вот с этого момента Тому шо слушать мамку надо, без всяких там. Вот это я понимаю пинок во взрослую жизнь
И план, какой шикарный план!! Когда у тебя шесть детей мал мала меньше, в самом деле особо по тайным лабораториям не походишь!
Жду мерзкие человеческие маскировки и будущие плоды нелюбви

 

Vaterline, о, тим паче буду тоді і з тобою українською

І не забувати зачиняти дверей перед виходом з дому.

Мамка поганого не порадить.

У нас вже мається перший кандидат. Тепер можна плодити тих дітей з чистим сумлінням і без ніяких там зайвих любовей. Ідеально.

 

А можно ненадо мне на украинском?? Я не хочу позориться хахаххаха ну отвечать буду на русском азаза

Ну такого я еще не видела и не ожидала! «Ну всьо, капець» - это точно! Но мама и правда лучше знает, правда методы у нее по отношению к своим нашкодившим детям такие жжесткие

Я теперь даже не знаю кого ждать в трутнях - заигравшихся в искателей инопланетян мальчишек или серьезных военных дядек, которых нужно срочно отвлечь семейной бытовухой Вторые конечно мне больше по душе! АХхахахахаха

Типичная маман

 

Ой, дуже радію що ти повернулась та ще й з такою харизматичною дівчинкою :З

Не пощастило звісно Флорі стати обраницею для таємних експериментів, але якщо маман знає краще, то значить не без підстав
До того ж, як кажуть, не зарікайся, подивимось як Флора вживатиметься в нову людську подобу, може це не так і огидно дуже цікава ідея для конспірації звісно, тож чекатиму перших претендентів)
ну і до мене мене, з такої нагоди, можеш тут звертатись українською

 

Омг, що коїться! Коли побачила поміточку про мову в тайтлі темки, думаю собі - "подожжите, а что так можно было??" Насправді смілива и супер незвична ідея принести на дару щось написане українською (навіть комент зараз пишу і то незвиклість 999 левела xD) - знаю що у нас тут багато активних форумчан з UA, але енівей - ти першовідкривач! Так що квіточка від мене на честь того і відкриття челенджу власне
Стосовно квіточок бтв - сміялась з цих всіх епітетів, тип "салатику" й таке інше
Передмова весела і інтригуюча, давно подобається твій стиль (коли ще не була активним юзеров в розділі четверки, почитувала одну з твоїх династій втиху, ну і коли чим не зараз виходити з тіні х)) - буду за вами стежити! У мене нема додатку зі Стренджервіллєм, так що очікую тут і в тому плані багато нового побачити, тим цікавіш

P.S. Оформлення класне Ну і дірка між зубами - вічний ван лав.

 

Viburnum, ну я ж казала, що на форумi знайдеться вдосталь читачiв, якi розумiють українську! Дуже радiю, що це i справдi так (А если кто-то не понимает, но очень хочет понять, о чем отчет, вы можете спросить меня, мне несложно помочь с этим)

З поверненням на Дараciмс, та ще й з такою крутою iдеєю! Нам потрiбно бiльше гарненьких Королев та експериментiв з генетикою!

Якби я знала твiй задум детальнiше, я б показала тобi крутi аксесуари для волосся в стилi Квiткової Матерi, але i без них справжнiй лук Флори мене достатньо лякає.... хахахахха Хочу милуватися тiєю красою, що на обкладинцi шапки

Коментуватиму тебе українською пiд настрiй та коли не лiнуватимуся додавати мову до розкладки, але ти вiдповiдай менi так, як тобi зручно

Пс:

Оце так! На той статус, що стоїть в мене зараз, мене надiхнув як раз рядок з її пicнi! Щаслива вiдчути коннект та спiльну хвилю вхахаха

Чекатиму початку пригод Огiрочка

 

ED_SMITH, Oksii, MiaSanMia, Stranger, Del, привет-привет, мои дорогие дамы. Я бесконечно благодарна вам за поддержку и за то, что оценили идею. Всегда приятно возвращаться на родной форум и знать, что тебя тут ждут даже с эльфийским.

ED_SMITH

гугл транслейт мені в поміч.

Від тебе такий компліман чути особливо приємно. Я давно виношувала цю ідею і рада, що можу нарешті клепати безліч дітей без озирань на велике та світле.

Так тришарова зелена хмара ж в небі висить. Нефіг було так косячити.

І тих, і іншимх, і можна без хліба. Будем розширювати горизонти. Але красивих та здоровєнних обіцяю обов'язково.

о, так. Нам, мабуть, усім знайома таке формулювання питання.

, Oksii

дякую. Я на цей раз мандражувала як уперше. Ніби до того не була на форумі 5 років.

Ото точно. Флорка ще матиме змогу у цьому переконатись. Від такої маман не втечеш.

правильне зауваження. То вона ще просто не знає, як багато усього цікавого люди там собі навигадували.

Перший вже готов. Треба тільки награти, але я в процесі

із задоволенням.

, MiaSanMia

я теж не знала, чи можна, тому поки наважувалась, задовбала Del своїми проханнями: "а уточни ще раз точно можна?"

У мене не було вибору Ну, майже не було. Вдома ми зараз спілкуємось українською, у побуті та по роботі також намагаюсь роботи вибір на користь державної, так що якщо вже занурюватись, то з головою. Хоча писати мені також поки незвично, бо словникового запасу бракує. Буду качати йогу тут разом з вами

Дякую за підтримку, вона для мене дуже важлива.

Я відриваюсь, як можу. Зазвичай так всрато я граю лише для себе, а тут вирішила -- гуляти, так гуляти.

О, дякую. Дуже приємно чути. Сподіваюсь не втратити його і навіть розвинути в трохи інший, незвичний для мне бік гумору.

Ну мамцю вбивати ми, як оті шкіряні мішки, звісно не будемо, але щось таки з геймплею я, звичайно, покажу

дякую. Я люблю щось таке яскравеньке і рада до нього повернутись. І ніяких вам драм, фух.

Я також обожнюю цю детальку, як і капловухість та веснянки.

, Stranger

Орала с картиночки, шо дурная. Спасибо, я тут, если шо, тоже могу переводчиком поработать.

усложнять я не планирую, так что так тоже подойдёт. Рада, что ты тут.

, Arenel

О, я рада. Новые языковые горизонты -- это тоже клёво

Своё изучение чешского я остановила на А2, но ты права, они очень похожи с украинским, так что тут как-то проще, правда.

Украинский вообще живой, смешной и всратенький. За это я люблю его ещё больше.

Просто учёные и вояки не смогли раскрыть её потенциал так, как родные дети.

Нет, не будут. Технически Флорка человек. Я решила, что так у новых демиургов пчелят будет больший простор для их дальнейших историй.

, Del

І я рада, що твої прогнози справдились. Ти ж мене знаєш, я завжди довго сумніваюсь.

І я, і я!

Це діло я люблю. А найкрутіше, що з Флоркою те все можна прокручувати взагалі без драм і усіляких там серйозних батьківсько-дидячих моментів. Одним словом: рослини.

Дякую, Дашкін. Я щось полінувалась трохи у цьому сенсі, чесно кажучи, бо вже хотілось грати, а не вовтузитись з контентом. Ну вийшло, начебто непогано. Вони і повинні були лякати. Це рослинна експансія, а не жартики якісь.

Нею і будемо. Справжнє своє обличчя Флорка буде показувати у колі люблячої сім'ї.

Домовились.

Заполовинили. Я, взагалі-то, Карпу дуже люблю і слухаю давно, але щось забула про неї на декілька років, а тут згадалась. Тим паче тема у нас тут така... Жіноча

Вже сідаю щось собі там награвати. Буду намагатись не тягнути задовго.

 

Bondage fairies - Wanna dance?

vBulletin [media]

Флора Грін* стояла біля порогу яскраво-жовтого будинку*, та скептично посміхалась.

— Дурна ти, Флорка, — прозвучало з глибин фіолетової бруньки. — Дурна дурнюща.

— Сам такий, — дівчина показала співрозмовнику язика. — І взагалі: рослинам слово не давали.

Якби брат міг, зітхнув би настільки голосно, щоб навіть Мати, у глибинах покинутої лабораторії, почула якої він думки особисто про Флору і місію в цілому. Але він не міг, тому довелось обмежитись фіолетовою хмарою спор, випущеній сестрі прямісінько у пихате обличчя.​

— Фу-у-у-у!

Дівчина закрила рота та носа рукавом строкатої сорочки, та швиденько побігла на заднє подвір'я, подумки пообіцявши помститись кривднику, коли придумає як.

Що перше треба зробити, коли опиняєшся у новому місті*? Може оформити документи на будинок* чи влаштуватись на роботу*? Ні, це занадто банально і просто. Як щодо того, щоб замовити вулика та годину витріщатись на збентежених бджіл, без кінця відкриваючи і закриваючи кришку?

— Що ти там робиш, Салатику?

Від неочікуваності Флора втягнула голову у плечі, не одразу збагнувши, що Мати не може виписати їй трендюлєй на відстані. ​

— Я… Мед… Вони такі кльові, — нерозбірливо бурмотіла собі під ніс присоромлена дівчина. — Пробач.

— На перший раз пробачаю, — голос Матері пом'якшав. — Але ти маєш пам'ятати для чого тобі надане це тіло і які надії я на нього покладаю.

Флора мовчки кивнула і через якихось пів години, з невластивим їй завзяттям, намотувала кола по невеликому містечку, ігноруючи здивовані погляди майбутніх колег.

Чому армія? Бо саме там вона збиралась шукати другого жертву обраного.​

Другого? А куди ж подівався його попередник?

На звання першого йолопа у всієї Флорчиної родини досить давно мався однозначний кандидат.

Ервін Прайс, господар лавки з чудернацьким мотлохом та гордий носій друшляка з гірляндами, за свої коротке людське життя встиг задовбати Грінів настільки, що майже кожен з них придумав для нього декілька варіантів тортур.

Найстрашнішою з них, звісно, стала Флора.

— Привєтік! — дівчина приставила долоню до скроні та вирівняла сутулі плечі. — Як торгівля?

Найбільше у житті Ервін ненавидів допитливих незнайомців і військових. Дивна відвідувачка примудрилась поєднати в собі обидва критерії.​

— Дєвушка, вам щось конкретне підказати, — Ервін насупив руді брови. — Чи ви просто побазікати прийшли?

— Якийсь ти неввічливий, — Флора засмучено зітхнула. — Я у місті новенька, от шукаю з ким би можна було затусити.

— Затусити? — здавалось би максимально серйозний Ервін став ще серйознішим. — За рогом, — хлопець махнув рукою в протилежну від кіоску сторону — Є бар «8 склянок», там дуже часто "тусуються" ваші колеги.

— А-а-а-а! Так он чого ти такий напружений, — Флора розтягнула рота у дружній посмішці. — Я не з цих. Точніше не зовсім з них. Мене сюди прислав Мішунокосм, щоб, так би мовити, тримати руку на пульсі.

Вона підморгнула.

— Погана ти шпигунка, — скептично підмітив прозорливий Ервін. — Якщо розповідаєш про таке першому зустрічному.

— А ти не перший, — дівчина нарешті дістала козир з рукава. — Мені тебе Клод "НЛО" рекомендував.​

Вони проговорили майже до вечора і Флорі все-таки вдалось знизити градус підозрілості хлопця щодо себе. Чи їй просто хотілось в це вірити.

«Краще б спори йому у мордяку жбурнула», — думала втомлена теоріями змови зелена шпигунка, продовжуючи м'яко тиснути на по-баранячі упертого співрозмовника.​

— З лабораторією тією точно все ок, сама перевіряла, — для переконливості Флора тицьнула себе пальцем у груди. — Думаю, основні проєкти вони розробляють в Оазі, а сюди мотлох всілякий скидують, типу тарілок та клятих гномів, щоб увагу нашу відволікти.

— Якщо ти права, то все збігається, — Ервін почухав носа. — Але знаєш чого я ніяк не второпаю? Як у тебе вийшло отримати всю цю інформацію і повернутись звідтіля цілою та неушкодженою?

— А це вже, мій допитливий друже, — дівчина послала Ервіну повітряний поцілуй. — Жіночі хитрощі.

Після чого скептично налаштований конспіролог зашарівся, як школяр, і каверзних питань більше не задавав.​

***

Ще з п'ятого класу рудий та носатий Ервін зрозумів, що має обрати між популярністю у дівчат і правдою про рідне містечко, де колись при загадкових обставинах зникли його батьки.

Він обрав правду і до зустрічі з по-справжньому дивакуватою Флорою, жодного разу не пожалкував про свій вибір.

За три місяці знайомства головний конспіролог Стренджервіля прикипів до зеленоволосої халепи настільки, що заради зустрічей з нею систематично пропускав надважливі радіоефіри колег. Але найстрашнішим було навіть не це.​

А те, що його подруга мала величезні — навіть більші, ніж у соціально неадаптованого Ервіна — проблеми з емоційним інтелектом.

Хлопець міг поклястись на конспірологічному кодексі, що п'ять хвилин тому Флора фліртувала з ним, як навіжена, пускаючи у хід всю чарівність на яку була здатна. А от її вже за вуха не відтягти від звичайнісінького дартсу.

— Клята дошка! — лаялась вона, ігноруючи притихлого за спиною Ервіна. — Нічого, я тобі покажу, хто з нас тут мамка!

«Як твої справи, Салатику?»

Через секунду Флора впустила дротик і повернулась до хлопця з занадто широкою посмішкою.

— Загралась, — вона розвела руками. — Вибач.

Ервіну здалось, що в очах подруги він побачив розпач і страх.​

***

«Ну хіба вона була винувата у тому, що до людських чоловіків не видавали інструкцію зі зваблення? Матері легко говорити, вона ж бо така красуня».

Флора скептично оглядала себе у дзеркалі. Може, вони з сестрами спроєктувати занадто потворну оболонку?

З Ервіном було… нудно? Та нє. Бувало, звісно, але по своїм армійським колегам Флора зрозуміла, що рудий був не найнуднішим з людиськ.​

Частіше за все поряд з ним було ніяково. От що робити з мужиком, який тобі навіть руку на колєнку не кладе? Брати ініціативу на себе? Але ж тоді він, скоріш за все, злякається і накиває п'ятами, а відповідати за все їй…

От і доводилось дивитись космічні бойовики, жуючи холодні бургери із місцевого кафе, у надії на магнітні бурі, що змусять конспіролога зробити перший крок.

Місія затягувалась та взагалі ризикувала накритися мідним тазом разом зі Флоркою та її надіями на похвалу Матері, коли зелену осінило: настав час давити на жалість.​

У цьому мистецтві Флора, як найменша з дітей, досягла справжньої майстерності.

«Я бідна-нещасна, до верхніх полиць на кухні не дотягуюсь, темряви боюсь, минулого вівторка бачила біля будинку дивне світло, наче від тарілки… Здається в моєму холодильнику прослушка, а в душі камера...»​

Останній аргумент справив на Ервіна* потрібне враження і він погодився стати сусідом* подруги на час поки вона працює на базі.

А далі все пішло, як по маслу. Підступна Флора мала цілком виправданий привид розсікати перед хлопцем в обтягуючих лосинах та коротких топіках. А шо таке? У неї ж бо тренування.​

І пофіг, що дикі первинні танці не мали нічого спільного зі звабленням, головне — удавати, що у тебе є план та тягнути час. Якось воно розрулиться. Він же не залізний. ​

***

Він, дійсно, був не залізним. Особливо добре Ервін відчував це, коли зеленоволоса по всілякім цілковито безглуздим приводам заманювала його у рожево-бірюзову спальню.

Матір'ю клянусь, тут був отакезний жук, — дівчина показувала руками розмір середньостатистичного кота, та кидалась міцно обіймати рудого конспіролога. — Не інакше, як на базі знов тарганів радіацією травлять. Дякую, ти мій герой!

Якому чоловіку не хочеться хоча б іноді бути героєм для беззахисної дівчини, навіть якщо насправді ще не ясно, кого від кого треба рятувати?​

Флора була дивна. Часом навіть занадто, наче з іншої планети. Але якщо спочатку Ервіна це насторожувало і навіть лякало, то з того моменту, як вони почали ділити один будинок на двох, він самостійно знаходив виправдання всім її дивацтвам.

Не їсть овочі, фрукти та зелень? Звичайна звичка дитини з родини, де батьки не готували їжу самостійно, а лише замовляли з фастфудів.

Балакає сама з собою? Та то вона так упорядковує думки.

Може годинами киснути у ванні та випиває по 4 літри води за день? У засушливому кліматі Стренджервілю то не така вже і дивина.

Ервін Прайс закохався.​

А Флора Грін нарешті могла похизуватись першою перемогою перед скептично налаштованою родиною.

Проте вирішила почекати, поки лікар не констатує те, що всередині неї зростає маленька рослина людина.​

***

Ервін з точністю до години міг назвати час, коли його життя змінилось остаточно і незворотньо.

Здається, він якраз дивився по тєліку документалку про коров'ячу рослину та нелегальне використання її соку в акушерстві, коли поряд з ним на диван плюхнулась задоволена Флора.

— Чьо дивишся? О, дєті, круто! — вона зручніше вмостилась поряд з хлопцем. — А шо тут будуть показувати, як люди народжують, та?

— Мабуть, — Ервін звикло пропустив повз вуха репліку про людей. — Та взагалі тут не про це.

— Жаль, — Флора одразу втратила інтерес до передачі. — Нам би згодилось, папка.

На секунду хлопцю здалось, що він втратив здатність говорити. До чого, до чого, а до дитини вони були не готові.

Але він швидко змінив свою думку, дивлячись на те, яке щастя випромінює Флора.

— Ото мамка зрадіє, — тішилась вона. — Круто б одразу трьох чи навіть п'ятьох!​

— Та куди нам? — бідкався збентежений новиною Ервін. — Я ж тобі навіть пропозицію не зробив?

— Яку? — Флора заправила пасмо яскраво-зеленого волосся за відстовбурчене вухо. — Це якійсь сюрприз?

— Руки — хлопець потупив очі. — І серця...

— Фу! — Флора зморщила кирпатого носа. — Навіщо? Залиш собі.

Того вечора ображений у кращих почуттях конспіролог ночував у друга.

А Флора, з такої нагоди, вирішила відвідати майбутню бабусю та заодно дізнатись, навіщо людиська віддають одне одному кінцівки й внутрішні органи.​

***

Спочатку час вагітності здавався Флорці найкращім у її людському житті. Чому? По-перше, пузо слугувало легальним приводом відкосити від нудної роботи.

«Товариш майор, можна я піду додому? Живіт...»​

По-друге, дозволяло відправити майбутнього батька туди, де він не матиме часу думати ні про що, окрім того, як з гівна та палок зібрати модель Сонячної системи та наукову роботу*.​

Сам "перспективний вчений", звісно, вважав, що таким чином наближається до розгадування таємниць Всесвіту. Але його недружина знала, що нема нічого віддаленішого від науки, ніж робота у лабораторії* пліч-о-пліч зі старими зараженими маразматиками.​

Дома ж, можна було без кінця і краю виносити рудому мозок капризами на кшталт: ти занадто голосно плямкаєш, моргаєш і взагалі дихаєш.

Не хочу хот-дог! Хочу сала з шоколадом та імбирного пива. Не можна пива? Ти вважаєш, що я погана мати, та?!​

І так по колу. Не те щоб Флорці сильно подобалось знущатись з безпородного Ервіна, але ж треба було якось відволікати себе від думки, що більшість часу їй доведеться вагітніти, народжувати та підтирати шмарклі.​

До того ж, хотілось хоч трохи помститись Прайсу за те, що на його зваблення у неї пішло так багато сил часу та нервів.

Зелена розважалась, як могла до тих пір, поки не вирішила, що у її стану мається ще одна важлива перевага: можливість показати язика старшим сестрам.​

***

Нарциса Грін була найстаршою найвинахідливішою та найзлішою з сестер Флори. Руда повненька Роза навпаки: намагалась дружити з молодшою і навіть давала їй корисні поради. Звісно, коли Флора була готова до них дослухатись. Ніколи.​

Важко сказати, що того чортового вечора перемикнуло у голові майбутньої матері, але вона вирішала, що краще місце зустрічі для жінки з величеньким пузом та її родини — спортзал.

— Флорка, тобі ніхто не казав, що ти дурна? — Нарциса сипло сміялась, підіймаючи ногами чималеньку вагу на новенькому тренажері. — Так облажатись могла тіки ти.

— Дівчата…, — Роза намагалась вгамувати сестер та уникнути зайвого галасу у публічному місці. — Може, не будемо? Флоро, а ти не можеш якось натякнути своєму конспірологу, що йому треба звільнитись?

— А нашо? Я взагалі не розумію, чьо ви кіпішуєте?

— Як це чому? — Роза виглядала розчарованою. — Справді не розумієш? — сестра тяжко зітхнула. — А якщо його переведуть до іншого місця, де Мама не має влади?

— Ну, переведуть і що? Розка, у нього скоро буде шість дітей і зникла дружина...​

— Ой, божечки, я щас помру, — Нарциса давались гоготом. — Зникла? Ти серйозно? Може, ще викрадення НЛО ініціюєш, щоб він точно ніколи не вгамувався?

Насправді щось таке Флора і планувала, тому одразу не знайшлась, що відповісти сестрі. Втім, через пів години нічого не змінилось і виправдання звучали так само непереконливою.

— От правильно кажуть, що нема супротивника страшніше, ніж союзник ідіот.

Того вечора на даху хмарочоса дівчина мала що слухати про себе, свій чудовий план та інтелектуальні здібності в цілому.​

Так сильно молодша Грін не червоніла з часу, як забула закрити двері маминої лабораторії.​

***

Попри сподівання Флори, у питаннях кар'єри Ервін пробудив свого внутрішнього барана і залишався непохитним, не дивлячись на маніпуляції та істерики.

— Я піклуюсь про тебе і дитину і тому… — намагався пояснити свою позицію хлопець.

— Ну і живи тоді у своїй лабораторії, а ми впораємось без тебе, — ультиматувала вона, але виганяти Прайса не квапилась.

Натомість, назло йому, у день пологів вирушила до лікарні самостійно.

Хто ж знав, що те таке пекло?​

— Більше ніколи не буду народжувати, — ділилась вона враженнями з крихітною Цитворою*. — Н.і.к.о.л.и.

— Поздоровляю, Салатику. Ти тепер мама, — пролунало у голові. — Залишилось ще 59.

— Блін...​

Для удобства модератора, всю техническую часть из отчёта я буду дубливать сюда на русском языке.

Переезд и начало



Дом



Флора в начале



Карьера Флора



Переезд Эрвин



Карьера Эрвин



Эрвин панельки при переезде



Флора к концу отчёта



Дом и бюджет к концу отчёта

​

 

Ой, я не могу, вот это я понимаю стартанули

Где-то здесь я умерла и воскресла раз пять!

Шел бы ты лучше тусить с военными, Эрвин, глядишь не нарвался бы

Аааааа! Зо що, Флорка, он мог и удар словить и всьо, досвидос папка первого эээ первой рассады

Я бы уже здесь кончилась Окстись, Флорка, лучше дольше, но проще!!1

Я тоже ахахахаха, сеструни у неё пипец конечно, усе как в жизни. Народная давня забава: посмотреть как младший творит какую-то дичь и поугорать

!! рили

Поздравляю ахахаххаха, не знаю кого, правда, наверное Маму
Вообще мне немножко жаль порядочного Эрвина, як он потом буде с этой толпой маленьких жить, это же буквально будут цветы жизни на могиле родителей

 

Vaterline, orsola, приветствую вас, милые дамы. Рада, что начало Флоркеных приключений вам зашло.

А теперь немножко ответов: Vaterline

А що з нього взяти? Хороший ж хлопець.

І не кажи. Взагалі було б краще, напевно, з тещою зустрітись, ніж з Флоркою.

вона про таке не думає. Воно ж трохи тупеньке.

І про таке також. Взагалі-то мені б навіть цікаво було б з трійнею помучатись, але вона у мене лише у вільній грі один раз трапилась, так що я не сильно на то надіюсь.

Критичний рослинний реалізм, так би мовити.

Обожнювала таким займатись.

Моя улюблена фраза з роботи. Якаж вона все-таки правдива.

Маму, маму. Більш радіти тут нікому. Ну, і деміургів, мабуть, також, якщо їм знадобиться уся та краса.

Мені також, чесно кажучи. А з іншого боку, може, вони від нього більше візмуть, ніж від Флори. Хто зна? Дякую, що зазирнула та поділилась враженнями.

и orsola

Привет-привет! Рада видеть.

Ничего страшного Я спокойно могу отвечать на русском. Это не проблема от слова совсем.

Я уже давно заглядывалась на всякие всратые штуки из аксессуаров в 4-ке, в том числе и на шапки эти, но всё не могла решить кому же их присобачить. А тут Флорка и Эрвин. Идеально подошли

Мне тоже. Del как-то уже пробовала играть с его генетикой и получилось интересно. Я его себе сразу после выхода набора присмотрела, но берегла для чего-то особенного Посмотрим, как замиксуется.

Особенно с её умением ляпать всё подряд.

Я думаю, надо было брать инициативу в свои руки, а то он её немного побаивался. Но перед этим закрыть все двери и окна.

Недорозумение.

Мне кажется, 4-ка такого не умеет. У меня максимум тройня один раз была. Но было бы интересно.

Мой косяк. Будем считать, что мама хотела больше.

Спасибо, что заглянула.

 

Так, я шото не поняла, мы тут украинский собрались развивать или суржик?

Шучу, я заценила фишку, мне нравится Живенько и забавно звучит!

Ой, какая смешная Флора! Рассекать в блестящих лосинках по военному городку - это просто 10/10, продолжайте Не ожидала, что вы устроитесь именно в такую суровую карьеру, и теперь еще больше заинтригована тем, кто же у вас следующий трутень. Ну с первым-то все понятно, как его можно не взять

Эрвин покорил и меня, так что я рада видеть его в еще одной забавной темке Заценила органичную смену имиджа и свитерок с нлошками. А так же социальную неадаптированность и предысторию с пропавшими родителями. Блин, Эрвина даже жалко, если честно! Когда Флора с сестрами обсуждали, что он кинется искать пропавшую жену, я подумала, что это реально в его духе...........

В связи с чем вопрос - ты ж не собираешься покидать Стрейнджервиль или все-таки будешь ездить в другие городки?

А еще интересно, ты добавляла тоддлерам перекраски волос, чтобы детки наследовали зеленый цвет матери? Кто-то больше овощ, кто-то меньше

Мне нравится, что у Флоры братья - это цветы, а сестры имеют возможность получить человеческое тело. Прикольный ход и в чем-то даже очень логичный))

Поздравляю вас с Цитворой - такое красивое слово! Влюблена в него еще с ника Риты Все будут детки названы как цветуньки, да?

 

А шо такоє?

Взагалі-то я не планувала тут суржиком захоплюватись, але чомусь так сталося, що Флорчін голос у мене в голові звучить саме так.

Досить з нас конфліктів та драм. Цього добра зараз і у реалі вистачає. Будемо відриватись з моїм другосортним почуттям гумору.

Та лосини -- то лише початок

Не повіриш, я сама ще не в курсах. Є тіки канва персонажу, але до початку другого вулика я його точно зліплю.

Можна сказати, що Ервін і його цікава зовнішність мене і надихнули відкрити саме королеву. Тож то не він для Флорки був знайдений, а Флорка була зроблена під нього.

Люблю такі штуки. Коли граю для себе, вони у мене майже завжди якось яскраво і безглуздо вдягені.

Мені також. Але подивимось, як воно ще складеться взагалі.

Так. Хоч би Флорці вистачило мізків не утнути щось таке. Хоча, мізки і Флорка -- то складно.

Взагалі-то, збиралась, бо містечко занадто мале. Але ми завжди будемо до нього повертатись, бо основні події будуть сконцетровані тут.

Нє. А вони так хіба не наслідуються у підлітковому віці?

О, я рада, що ідея зайшла. Треба ж було кудись ці рослини присобачити.

Мені теж, враховуючи, що у нас тут челендж про підступних жінок.

Я також Сумую. Вона, доречі, цікавенька вийшла, але покажу вже усіх в кінці.

Я буду намагатись триматись цієї ідеї.

Дякую, що зазирнула та поділилась враженнями, рідна.

 

Привітоси
Так сміюся з наївної Флори та її методів зваблення, та ще й досить вдалих, незважаючи на специфічний вигляд та характер, як для такої серйозної обстановки.
Було ще так кумедно, коли Матуся нагадувала Квітоньці про завдання, кожного разу як та, занадто захоплювалася людськими розвагами. Щоб вона без неї робила, бо робота ж не стоїть на місці)). З первістком вас. :З
Перший претендент, а точніше Ервін - дуже милий та дотепний і захоплення його досить зрозуміле, зважаючи на загадкове минуле. Хороший же хлопець. Тому сподіваюсь все в нього складеться більш менш позитивно, а поки хай вчиться з Флоркою няньчити дітей, бо судячи з усього, вони до такого були не готові.

Сестри чарівні. Не втрачають нагоди покепкувати з сестри, як справжні рідненькі родички
Та мені теж цікаво як там успіхи в Салатика, тому чекатиму новин.

 

Oksii, привіт-привіт! Рада, що Флорчіні походеньки тебе смішать. Поговоримо?

То їй ще з Ервіном поталанило. Він хоч і трохи побоювався своєї нової подружки, був хоч трохи на неї схожим. Далі буде складніше.

Без цього ніяк. А то Флорку від тих бджіл за вуха не відтягнути.

Дякую. Цитвора, доречі, вийшла досить цікавою, але покажу їх всіх вже разом.

Він бубочка. Я буду намагатись придумати для нього якійсь добрий фінал.

Доведеться попотіти, щоб вивести то все у позитив, але я буду намагатись, бо руденький мені дуже подобається.

Ой, як не готові... Флорка ще не розуміє як то.

Трохи критичного реалізму.

швидкого оновлення не обіцяю, бо мне тут трохи накрило, але тиждень я вже награла.

 

Не знаю куди я дивилась взагалі, але тільки зараз побачила цю тему і така "ааааааа! мені не здалось? українською??"
Я приблизно рік тому почала говорити в повсякденному житті українською в зв'язку з переїздом у Карпати (робота і все таке), до того лише російською спілкувалась, але тепер помічаю що мені все легше і комфортніше говорити саме так.

І я навіть передати не можу словами своє здивування і задоволення коли почала читати це все, тому що я ніби то розважаюсь і відпочиваю, а ніби-то читаю українською і вдосконалюю знання (книжки мені поки що легше російською, тому цей вулик буде своєрідною заміною)

Я закохалась у Флору. Дуже подобається як ти задіяла "Матір Матерів" і пояснила чому Флора майже безсмертна по довжині життя та має народити 60 дітей.
Її легкий характер і почуття гумору захоплює, а стосунки з Ервіном змушують посміхатись кожну секунду. Перший звіт можна розібрати на цитати, але це вже зробили і без мене в коментарях вище. Круто! З нетерпінням буду чекати кожну новину від Флорки.

 

Закрыто по просьбе автора.